Хитрощі банкрутства

     В умовах розвитку ринкової економіки, нестабільності політичної і фінансової ситуації все більше великих та дрібних підприємств стикаються з проблемою банкрутства та дефолту. Чому так відбувається? Здебільшого для розвитку бізнесу необхідні великі капіталовкладення, яких у самого підприємця, часто недостатньо. Тому йому доводиться звертатися до різноманітних фінансових установ: банків, фінансових об'єднань та спілок. Як показує практика розміри таких запозичень можуть досягати захмарних цифр: сотень тисяч гривень, мільйонів, і не завжди це буває в національній валюті. Зрозуміло що для повернення  таких кредитів, позичальнику необхідні надзвичайні прибутки. 

      Не правильний розрахунок своїх фінансових можливостей призводить до безповоротних наслідків. Коли організація, підприємство, бізнесмен вже не в змозі задовольнити вимоги кредиторів, за заявою одного з них, Господарським судом відкривається процедура Банкрутства. Дана процедура регламентована Законом України від 14.05.1992 р (зі змінами і поправками) № 2343 XII "Про відновлення платожоспроможності або визнання його банкрутом". Вона передбачає собою, ряд заходів. спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

      На думку багатьох практиків у законі не прописано багато дрібних та не менш важливих деталей. Та іноді це надає реальну можливість самостійно координувати процедуру банкрутство. Як відомо, окрім боржника та кредиторів у даній справі приймає участь така цікава фігура, як- Арбітражний керуючий. Закон "Про відновлення платожоспроможності або визнання його банкрутом" надає арбітражному керуючому, широке коло повноважень. Якщо поглянути з точки зору закону, то завданням цього суб'єкту є організаційна діяльність щодо задоволення вимог кредиторів. Цим можна вважати фінансовий аналіз, формування ліквідаційної маси, продаж майна боржника, та погашення, на скільки це можливо, боргів. 

      З іншого боку, у юристів-практиків, які не один рік займаються банкрутством, складається певна стратегія дій, яка націлена на задоволення потреб боржника. Розуміючи, що вищевказаний закон в цьому разі порушується, юристи, арбітражні керуючі вбачають в такій діяльності певні вигоди для себе, так як існують певні зацікавлені особи, які раді закрити своє підприємство з найменшими грошовими втратами.

    Маленькими хитрощами в окремих випадках стають підставні кредитори зі своїми несправжніми вимогами до боржника. Маючи на руках документ, що підтверджує право вимоги- простий вексель, як наприклад,- такий кредитор в судовому порядку буде визнаним, і погашення його заборгованості відбуватиметься згідно ст 31 Закону (черговість задоволення вимог кредиторів). Такий порядок , звісно підходитиме боржнику, так як підставний кредитор є своєю людиною, а не Банком ,наприклад. 

    Найчастіше найбільш небажаним кредитором є Банк. Тому всілякими способами правники та боржники намагаються обійти його не малі вимоги. Ще однією хитрістю банкрутства є те , що вимоги Банку, при деяких умовах, можна задовольнити в останню чергу, коли залишкового майна майже не лишилось, щоб в повній мірі погасити борг. Звісно, якщо у заставі банку знаходиться велика кількість майна- то в такому разі боржнику нічого не залишаться як віддати це майно. Але, якщо вимоги Банку майном  не забезпечені, то при продуманій стратегії , банк може залишитися ні з чим.

    Не слід забувати, що в нормальному, престижному Банку працюють далеко не наївні юристи. Завдяки їм Банк з самого початку, зможе оминути підозрілих боржників. І буде обачніше видавати багатомільйонні кредити. Так само  і боржнику перш ніж взяти кредит, необхідно обрати Банк з яким йому буде комфортно співпрацювати, у всіх відношеннях.